Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

татаруватий

Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРУВАТИЙ"
Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Дворя́н, -на́, м. = Дворянин. Люблю, мамо, дворянина.... казав дворян — любить буду. Грин. ІІІ. 656.
Заму́ляти, -ляю, -єш, гл. Начать давить, тереть, мозолить. Чоботи так замуляли, що мусив скидати.
Перекрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. перекрастися, -дуся, -дешся, гл. Прокрадываться, прокрасться. Хотів ся перекрасти, та собі очі виштуркав. Ном.
Пірначка, -ки, м. = риндзя. Вх. Зн. 59.
Поцвенькати, -каю, -єш, гл. Поговорить на непонятномъ языкѣ. Жид поцвенькав до жидівки, а тоді й каже..
Предковецький, -а, -е. Предковскій. Радом. у.
Розскакатися, -каюся, -єшся, гл. Распрыгаться, растанцоваться. Вх. Уг. 266.
Ступійка, -ки, ж. Подножка въ экипажѣ. Конст. у.
Усениця, -ці, ж. = гусениця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАТАРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.