Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

страфитися

Страфитися, -фиться, гл. безл. Случиться. Так ся страфило, що вийшли в нього на той час гроши. Гн. І. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРАФИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРАФИТИСЯ"
Бозюсьо, -ся, м. = бозя. Дѣтское ласкательное отъ бог. О, Бозюсю! Вх. Лем. 393.
Злото, -та, с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. злітце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.
Лійкува́тий, -а, -е. 1) Воронкообразный. 2) Имѣющій вкусъ лою. Таке якеєсь лійкувате масло. Черк. у.
Окривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ. Вх. Зн. 43.
Підбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підбитися, підіб'ю́ся, -бешся, гл. 1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Чуб. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце. Чуб. V. 150. 2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Рудч. Ск. II. 22. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися. Мил. 155.
Роз'їзжатися, -жаюся, -єшся, гл. = роз'їздитися.
Саклак, -ку, м. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123.
Убризькатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Чагарь, -ря, м. Лѣсная поросль, кустарникъ. Чуб. V. 1022. В чагарях над річкою. Г. Барв. 350. Не ходи, козаче, під низом: переросла дороженька хмизом. — Єсть у мене топорець гостренький, то й висіче чагар густенький. Млр. л. сб. 244. Пустили гончих в чагарі. Котл. Ен. IV. 44. Ум. чагаре́ць, чагарочок. Чуб. III. 282. Приїзжає у чагарець: зараз тут човчиця схопилась. Рудч. Ск. І. 121.
Черваковий, -а, -е. 1) Принадлежащій червю. 2) Изъѣденный червями. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРАФИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.