сукрутки
Сукрутки, -ків, м. мн. На ниткахъ ссучившіяся мѣста. Нитка у сукрутки збігається.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 228.
Том 4, ст. 228.