судець
Судець, -дця, м. Судья. Стали судці судити. Бог дасть судця, а чорт розсуди я.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 226.
Том 4, ст. 226.