сугак
Сугак, -ка, м. 1) Сайга. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. 2) Желѣзный съ мѣднымъ черенкомъ инструментъ вродѣ шила для прокалыванія дыръ въ постолах, развязыванія узловъ и пр. Бываетъ и роговой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 225.
Том 4, ст. 225.