миршавий
Ми́ршавий, -а, -е. Болѣзненный, чахлый, захудалый, невзрачный, паршивый. Миршава голова. Приїхало воно сюди на економію недавно, таке миршаве, обшарпане, мізерне. Коровки погані, кудлаті, бички миршаві.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 427.
Том 2, ст. 427.