митусь
Ми́тусь, митусе́м, нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Том 2, ст. 429.