мисліте
Мислі́те с. нескл. 1) Церк.-слав. названіе буквы М. 2) писати мисліте. Шататься въ пьяномъ видѣ. Було на світі все не мило, мисліте по землі писав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 428.
Том 2, ст. 428.