Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовк

Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Посл. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Дума. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. АД. I. 117. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. Ном. № 638. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. КС. 1898. VІІ. 42. 3) Раст. Ononis pircina. Шух. I. 21. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 45. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. КС. 1887. VI. 480. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Левиц. Пов. 229. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Мет. 96. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВК"
Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.
Воювничий, -а, -е. = войовничий. К. ЦН. 157.
Гарикати, -каю, -єш, гл. Ворчать, дѣлать постоянныя внушенія, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.
Голосний, -а, -е. 1) Громкій, голосистый, звучный. Отець Хома вага голосний. Шевч. 503. Голосний, як дзвін та дурний, як довбня. Ном. № 6313. Голосна гармата. Шевч. 450. Голосна луна розляглась серед тихої ночі. Левиц. І. 109. 2) Гласный (о звукахъ рѣчи). Левиц. І. 163. О. 1862. І. 67. Ум. голосненький.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ. Шух. І. 130, 137.
Каверзувати, -вую, -єш, гл. Проказить.  
Плачливий, -а, -е. 1) Плаксивый. 2) Плачевный.
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Чала! меж. Крикъ на лошадей: но! Балтск. у. Cм. ча.
Швигати, -гаю, -єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами. ЗЮЗО. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.