Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Глипнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ глипати. Глянуть. А дівчина — чорні очі — глипла доокола.
Кругліти, -лію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе круглымъ, округляться.
Опаска, -ки, ж. Опасеніе. Без опаски спать лягли.
Осот, -ту, м. Растеніе: а) Cirsium arvense. б) Circaea lutiniana L. в) Sonchus arvensis L.
Парувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Вареники, знаєте, парують на столі. Хліви його від молока парують.
2) Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують.
3) Случать.
Привикати, -ка́ю, -єш, сов. в. привик(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Голуб, мати, голуб, мати, к вікну прилітає. «Давай, доню, принадоньку, нехай привикає».
Сито I, -та, с. Сито. Коробом сонце — ситом дощ. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.
Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.
Шмаття, -тя, соб.
1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття.
2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Прали дівки шматя. Ум. шматтячко.
