Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

владика

Владика, -ки, м. 1) Владыка. К. МХ. 10. Своя рука — владика. Чуб. І. 258. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи. Шевч. 629. 2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника. Ном. № 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИКА"
Гал, -лу, м. 1) Небольшой шаръ. 2) Поляна въ лѣсу. Суранс. у. Ум. галець, галечок.
Демокра́т, -та, м. Демократъ. Не вподобав демократ русин свого давнього панства. Г. Барв. 426.
Жоно́цький, жоно́чий, -а, -е. = жіночий.
Закра́стися Cм. закрадатися.
Побідкатися, -каюся, -єшся, гл. Посѣтовать. Побідкався, побідкався піп, та й вернув гроші.
Получити, -чу, -чиш, гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря. Шух. І. 235.
Приплітувати, -тую, -єш, гл. = приплітати. Да плетуть сітки да на твої дітки і на тебе, сіра утонько. — Да нехай же плетуть і приплітують, я ж того не боюся. Маркев. 118.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.
Шкрябнути, -бну́, -не́ш, гл. 1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть. 2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили. О. 1862. І. 41.
Шпарування, -ня, с. 1) Замазываніе щелей и углубленій при обмазкѣ стѣнъ сѣрой глиной. 2) Глина, которой произведена замазка щелей и углубленій въ стѣнахъ. Вже шпарування висхло, тільки побілити. Мир. Пов. II. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЛАДИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.