Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірган

Вірган, -ну, м. = вігран. Над Єленою віргани грают. Kolb. I. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРГАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРГАН"
Ґнип, -па, м. Короткій сапожный ножъ. Ум. Ґни́пець. Павловскій, Грамматика, 38.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній. Вх. Уг. 236.
Доте́рпіти Cм. дотерплювати.
Засурми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затрубить. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили. Н. п. Ой у городі у Черкасі сурми засурмили. АД. І. 159.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Стріскати, -каю, -єш, гл. Сожрать.
Суголов, -ва, гл. = суголовок.
Сукнарь, -ря, м. Суконщикъ. Екатер. г.
Увігнатися, уженуся, -нешся, гл. = угнатися. Москалі в коршму увігнались. Рудан. І. 87.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРГАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.