Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

де-чий

Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕ-ЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕ-ЧИЙ"
Братовизна, -ни, ж. Наслѣдство послѣ брата.
Водомороз, -за, м. пт. Зимородокъ, Alcedo ispida. Вх. Пч. ІІ. 8.
Лагоминець, -нця, м. Лакомка, сластолюбець. Cм. лигоми́нець.
Мирлу́га, -ги, ж. Берлога. Левч. 4. (Черниг.).  
Наказа́ти Cм. наказувати.
Неприхильник, -ка, м. Противникъ, непріязненный. Желех.
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Рижиїще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ рижій. Лохв. у.
Чоботаренко, -ка, м. Сынъ сапожника. К. ПС. 84.
Шматка, -ки, ж. = шмата. Обвинути сирівцевою шматкою. ЕЗ. V. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕ-ЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.