Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

де-чий

Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕ-ЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕ-ЧИЙ"
Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Мовча́к, -ка, м. Молчаливый, безотвѣтный человѣкъ. Н. Вол. у.
Невчасно нар. Несвоевременно.
Нехупавний, -а, -е. Неграціозный, некрасивый. Ном. № 6649.
Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Рибоїд, -да, м. Черный аистъ, Ciconia nigra.
Фантувати, -тую, -єш, гл. Описывать (имущество за долгъ), отбирать въ залогъ. В тиждень, чи як, жид прийшов мене фантувати. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕ-ЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.