Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

де-чий

Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕ-ЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕ-ЧИЙ"
Вилатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать, О. 1862. V. Кух. 34.
Голопуп, -па, м. = голопуцьок. Вх. Лем. 404.
Здоро́вкати, -ваю, -єш, гл. Желать здоровья при привѣтствіи, при випиваніи водки и пр. Вх. Зн. 21.
Купцівна, -ни, ж. Дочь купца. Купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.
Лантушок, -шка, м. Ум. отъ лантух.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Попідкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Подкопаться (о многихъ).
Страта, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, трата. Або зиск, або страта. Ном. №4272, 2) Казнь. Левч. 55.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Убрати, -ся. Cм. убірати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕ-ЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.