Відкопилити, -лю, -лиш, гл. Оттопырить (о губѣ). Оце! відкопилив губу!
Гаптариха, -хи, ж. Жена золотошвея.
Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Дої́жний, -а, -е. Сытный.
Застали́тися гл. Встрѣчено въ выраженіи: застели́тися на со́яшно. Проглянуть солнцу. Погода оце засталиться на сояшно, та й знову хмарки.
Перебздикнути, -ну, -не́ш, гл. Перекувыркнуться.
Повигромаджувати, -джую, -єш, гл. Выгресть (во множ.). Повигромаджуй жар з обох груб та відгаси вугілля.
Поздоровішати, -шаю, -єш, гл. = поздоровшати. Спасибі невістці, я за нею поздоровішала.
Сказитися, -жуся, -зишся, гл.
1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився.
2) Испортиться.
Старанно нар. Старательно, заботливо.
