Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

червишник

Червишник, -ка, м. 1) Мѣсто, гдѣ есть червь? черви? Поможи мені, Мати Божа, сі зуби зашептати, із під їх черви викликати. Черви, червишники! і не я їх викликаю.... (Заговоръ отъ боли зубовъ). Мил. М. 77. 2) Раст. Potentilla argentea L, которымъ лѣчатъ скотъ отъ червей. Борз. у. ЗЮЗО. I. 132. Cм. червець 5, червчик, черчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВИШНИК"
Довготеле́сість, -сости, ж. Длиннотѣлость. Черном.
Жаберовина, -ни, ж. = жаберина. Вх. Уг. 237.
Зага́вкати, -каю, -єш, гл. Залаять. Собаки де-де по Вільшані загавкають. Шевч. 149.
Литви́нчики, -ків, м. мн. Раст. Silent. Arineria. ЗЮЗО. І. 136.
Межа́, -жі, ж. Межа, граница, предѣлъ. На полю пшениченька через межу похиляється. Чуб. Хто росміряв по всій землі гряниці, натягував верівку на тіх межах? К. Псалт. 84. Ум. межка.
Похребтина, -ни, ж. 1) Крестецъ, хребетъ. Конст. у. Хребетъ. Харьк. у. 2) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252.
Ситарь, -ря, м. Ситочникъ, дѣлающій сита. Ум. ситарчик. Гол. III. 462.
Убиясник, -ка, м. = обаясник. Вовки їх (чортів) їдять.... Ото й кажуть: «вовк ззів убиясника». Драг. 44.
Утьоком нар. = навтек.
Чатівницький и чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа. К. ЦН. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРВИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.