Глекопар, -ру, м. Раст. a) Agrimonia pilosa Led. б) Chelidonium majus. L.
Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною.
Заколи́хувати, -хую, -єш, сов. в. заколиха́ти, -шу́, -шеш, гл. Закачивать, закачать. І укриє й перехристить, тихо заколише.
Їжакуватий, -а, -е. Взъерошенный, съ торчащей шерстью. Їжакуватий віл.
Му́ляний, -а, -е. Мозольный, натертый, нажатый.
Недоломок, -мка, м. 1) Предметъ не совсѣмъ сломанный, надломленный. 2) Употребляется какъ презрительное названіе людей, потерявшихъ отчасти свою національность подъ натискомъ чужой: «Гетьманцы дразнить Подолянъ недоляшками, а Подоляне гетьманцевъ московськими недоломками». Були (пани) москалі й московські недоломки.
Поскручувати, -чую, -єш, гл.
1) Скрутить (во множествѣ). Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків.
2) — го́лови. Свернуть головы. Давай... їм, (горобенятам) голови, поскручуємо.
Постільга, -ги, м. пт. Falco tinunculus, пустельга. Чого кібець-постільга у лози ховається?
Тло, тла, с. Основаніе, основа. Налетіла сараньча і стяла до тла. Нахвалялися вирізати до тла всіх ляхів. нема і тла. Нѣтъ ничего. Въ томъ же значеніи: і на тлі не видко. Випила б і гноївки, та нігде і на тлі води не видко.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
