Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цоркотіти

Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл. 1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит. Вх. Зн. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦОРКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦОРКОТІТИ"
Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою. Стор. МПр. 161.
Джига́ло, -ла, с. = Джоґа́н. Черк. у.
Илець, ильця́, м. = ивка 2, Equisetum arvense. Вх. Пч. II. 31.
Мали́нник, -ка, м. Малиновый медъ, квасъ.
Накри́тка, -ки, ж. = покритка. Честь тоді святилась дуже: накриток карали. Мкр. Н. 35.
Невгарен, невгарний, -а, -е. Не способный. Невгарен росказати, як вірно та щиро тебе люблю. О. 1861. VIII. 20. Невгарен і люльки запалить. Прилуц. у.
Пасічникувати, пасішникувати, -кую, -єш, гл. Заниматься пчеловодствомъ. Сим. 224. У його здавна була охота до бжоли, так тепер певно пасічникує. К. ЧР. 8.
Підладнувати, -дную, -єш, гл. Подлаживаться; ладить. Мнж. 189.
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так. Богод. у.
Пригороджувати, -джую, -єш, сов. в. пригородити, -джу, -диш, гл. Пригораживать, пригородить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦОРКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.