Ваш, ваша, ваше, мѣст. Вашъ, ваша, ваше Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. Де вашая мати? Поможи, Боже, і нашим, і вашим. Вибачайте, не вашій честі, дурний був.
Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Дя́дюшка, -ки, м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?»
Кублитися, -люся, -лишся, гл. Гнѣздиться, вырывать въ землѣ ямку для гнѣзда. Бабина куриця на моїм подвіррі кублиться. Ви мислите: де дівся дім тиранський? Де той намет, що кублилися, ледачі?
Лічба́, -би, ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою.
Ма 1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. 2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. мати = має. чорт-ма, катма! Нѣтъ. Кат його ма! Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. 3) Дѣтск. Нѣтъ. 4) Сокращ. изъ мѣст. моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко!
Передтіччя, -чя, с. Мѣсто передъ токомъ.
Порчак, -ка́, м. Раст. Bunias orientalis L.
Спільно нар. Совмѣстно, общими силами.
Труднація, -ції, ж. Трудность. Та се не велика труднація.
