Відстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відстановити, -влю, -виш, гл. Удалять, удалить, отстранить. Оце тільки від грудей одлучать, так уже воно від діда й нікуди, — спить із їм укупі, поки друге підросте; тільки невістка одлучить, дід уже більшенького від себе відстановить, а другого бере.
Голубінка, -ки, ж. Родъ грибовъ. Agarictis russtila. голубіння, -ня, с.
1) = голублення.
2) Лелѣяніе (надеждъ, мыслей). Голубіння веселих надій.
Зли́ва, -ви, ж. Проливной дождь. Злива йде добра.
Москвофі́льство, -ва, с. Любовь къ великорусскому языку и пр.
Недолітній, -я, -є. Несовершеннолѣтній.
Остиглувати, -лую, -єш, гл. Остановить для отдыха (скотъ). Чередники остиглували скотину біля річки.
Писарство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство.
Плавзати, -заю, -єш, гл. = плазувати.
Побратися, -беруся, -берешся, гл. 1) Взяться, взять другъ друга. Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. 2) Пойти, отправиться. Побрався Павло додому. Гарасько до овець побрався. Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. 3) Пожениться. Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. Поберемося, небого! 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось.
Трость, -ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. 4) Зубья въ блят'ѣ. 5) = тро́ста. Трость з коня йде. Ум. тро́стка. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається.
