Виганяти 2, -няю, -єш, сов. в. вигнати, -жену, -неш, гл.
1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Вигнав Бог людей з раю. Син виганя з хати. Вигнала свиню з огорода.
2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу.
3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй.
4) ви́гнало що, кого. Выросъ очень въ вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало.
Гілечка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Догоди́ти Cм. Догоджати.
Незлобливий, -а, -е. Незлобный.
Нечуственний, -а, -е. = нечулий. Робила й не спала, поки аж нечуственний сон обняв її коло колиски. Упав зразу на землю і став нечуственний, а потім очуняв та й прохворів півтора місяця.
Омірати, -ра́ю, -єш, гл. Замирать. Серце йому омірало.
Піхота, -ти, ж.
1) Пѣхота.
2) — квасо́ля. Родъ невьющихся бобовъ.
Уздрячку нар. Въ глаза. Та й то взаочі, а не вздрячку він казав. Росердив.... за очі, а не вздрячку.
Хляда, -ди, ж. = хляґа.
Щиглик, -ка, м. Ум. отъ щиголь.
