Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хитрощі

Хитрощі, -щей и -щів, ж. Хитрость, хитрыя уловки. Ми силу маємо, — позич нам хитрощей. Чуб. ІІ. 108. Ти, Соломоне, хитрий та мудріш: вийдеш сам хитрощами та мудрощами. Грин. І. 75. на хитрощах ходити. Хитрить, лукавить. Вона уся на хитрощах ходе. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИТРОЩІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИТРОЩІ"
Допа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. допали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Дожигаться, дожечься. Зліпили довгу свічку і почали палить осичину. Допалились до половини. Грин. І. 70. 2) Докуриваться, докуриться. 3) Догорать, догорѣть.
Запиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. Заважничать. Запишався, як кошеня в попелі. Ном. № 2473.
Колісник, -ка, м. Колесникъ. Чуб. І. 258. Вас. 146.
Одина, -ни, ж. Одиночество, уединеніе. Та в одині-самотині в садочку буду спочивати. Шевч. 630.
Перецінувати, -ную, -єш, гл. Переоцѣнить.
Перечинити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать сверхъ чего: дать сверхъ чего. Добра нивойка була: сто кіп жита зродила; іще ся похвалила — копу перечинила. Чуб. III. 240.
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Шух. І. 101. Ум. пугарчик.
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. І. 45. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди. Стор. МПр. 23.  
Трудність, -ности, ж. Трудность. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИТРОЩІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.