Вибуркнути, -ну, -неш, гл. Пробормотать.
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. Вицілувала б його всюди.
За́повідь, -ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні.
Зляпати, -паю, -єш, гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат.
Пашниця, -ці, ж. Хлѣбъ въ зернѣ и на стеблѣ. Роди, Боже, жито, пшеницю, усяку пашницю. Ум. пашни́чка. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою.
Росхитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росхита́тися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Расшатываться, расшататься. Росхитавшись, бризнув в воду.
2) Раскачиваться, раскачаться.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ой я тую червону калину строщу і зламаю.
2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця.
