Біловинники, -ків, м. мн. Родъ зимнихъ яблокъ.
Бобковець, -вця, м. Раст. Лавръ.
Витяг, -гу, м. 1) Извлеченіе. 2) Экстрактъ. 3) Выписка.
Досипа́тися Ii, -паюся, -єшся, сов. в. доспа́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Досыпаться, доспаться. До білого волоса доспався. Ой поспи, поспи, красная дівко, та доспишся до горя.
За́міжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Вона в чужому селі заміжжю.
Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує.
Нозя, -зі, ж. дѣтск. Нога, ножка.
Озирнути, -ся. Cм. озирати, -ся.
Поле, -ля, с.
1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. В чистім полі край дороги висока могила.
2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.).
3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» — А киньте ж, — кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? — «З мужичого», — каже. Ум. поленько. полечко. польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце.
Тарарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Нанести ударъ, сопровождающійся продолжительнымъ шумомъ.
2) Упасть съ шумомъ.
