Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ханиця

Ханиця, -ці, ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАНИЦЯ"
Гидування, -ня, с. Брезганіе, чувство отвращенія.
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. І. 253.
Лискота́ти и пр. = лоскотати и пр.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Нарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наринути, -ри́ну, -неш, и нарнути, -рну, -не́ш, гл. Литься въ большомъ количествѣ, налиться, нахлынуть. Як нарнуло води з моря, весь день не спадає. Мил. 67.
Перекути, -кую́, -єш, гл. = перекувати.
Підкотити, -ся. Cм. підкочувати, ся.
Полинівка, -ки, ж. Полынная водка. Богодух. у.
Розочка, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Спаруватися, -руюся, -єшся, гл. Жениться, выйти замужъ, вступить въ бракъ. На всеїдній у неділю вона спарувалась з сліпим своїм. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.