Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти.
Голубаня, -ні, ж. Названіе коровы. Ой казала голубаня сірому бичкові.... ти у зимі у саночках, а літі у плузі, а я собі, голубаня, вірикую в лузі.
Запла́в, -ву, м. = заплава 2. Ми таки їздили човником, де більший заплав хворосту, гілочок, що вода зносила по весні, — там ми й збірали його.
Зві́тти, звіттіль, звіттіля́, нар. = звідти.
Кендюх, -ха, м. Желудокъ четвероногихъ животныхъ. І виняв (у вола) тельбухи з кишками і пильно кендюх розглядав. Ум. кендюшок.
Кир-китайка, -ки, ж. Родъ ткани. Один на собі дорогий каптан має, та з під того кир-китайку видирає.
Моско́вщина, -ни, ж. 1) = московство. Московщина вкупі з францущиною прибивали його (українське слово) к землі. 2) Московщина. Cм. москівщина.
Наперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили.
Підвівати, -ваю, -єш, сов. в. підвіяти, -вію, -єш, гл. Подвѣвать, подвѣять. підвіяти кого. По нар. повѣрью: охватить вихремъ, отчего человѣкъ болѣетъ.
Устидливий, -а, -е. Стыдливый.