Дуб'Ячо́к, -чка́, м. Ум. отъ дуб'як.
Жни́ва́, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти.
Заверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить; поворачивать, поворотить. Дике утя... завернуло під крильце головку та й куняє на озерці. Уже коники запряжені і возики завернуті. 2) Заходить, зайти по дорогѣ. Хто б не завернув на двір, або не зайшов у хату, — є кожному горілки чарка. І в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. 3) Ворочать, воротить. Завертіла миленького, завертала: ой вернися, мій миленький, завернися. Там пасла гуси дівчина молода. — «Покинь, дівчино, гусоньки завертати». Жолніри, що йшли слідком, завернули собак. 4) Приглашать, пригласить зайти, запрашивать, запросить. Оттоді-то удова не убогою себе мала, всіх козаків у двір завертала. 5) Возвращать, возвратить что. Заверну все твоє. 6) Оскоплять, оскопить (животное). 7) — го́лову, мо́зок (кому). Оглуплять, одурять (кого). Не тієї освіти, що серце сушить і голову завертає. Чаще безлично: заверну́ло го́лову, мо́зок (кому). Одурѣлъ (кто). 8) заверну́ти ніс. Заважничать.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ум. лубок, лубочок.
Луски́рь, -ря́, м. Родъ рыбы.
Нагану́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Вспомнить. 2) Напомнить. Добре, що я ще й наганув.
Охрест нар. Накрестъ, крестомъ. Охрест склала руки. І складає собі руки на охрест на груди.
Пліть, -ті, ж.
1) Вьющійся стебель.
2) = плетянка 2. Пліть солом'яна.
Порозварювати, -рюю, -єш, гл. Разварить (во множествѣ).
Прочистка, -ки, ж.
1) Очищеніе. Дав лікарь дитині ложечку ліків на прочистку животові.
2) Прочищенная, проложенная лопатой дорожка.
3) Просѣка. У лісі прочистку зроблено.
