Байстрюченя, -няти, с. = байстря.
Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Запи́на, -ни, ж. Преграда, помѣха. А Дніпро, як кажуть, татаринові не запина.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного.
Попідхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підхилитися, но во множествѣ.
Рубок, -бка, м.
1) Тонкое полотно. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкі вибірає та кроїть та приміряє на панночку. III. 39). Шила кошульку з тонкого рубку.
2) Тонкій перкалевый или батистовый платокъ. Шовковий пояс крижі покрив, тонкий рубок на всю голову. Увила головку в рубок тонесенький. Ум. рубо́чок, рубонько. Один рубонько — голову завивати, другий рубонько — дитятко повивати.
Скорувати, -ру́ю, -єш, гл. — дерево. Снимать съ дерева кору.
Схитнутися, -тнуся, -нешся, гл.
1) Пошатнуться, покачнуться. Пливе човен, води повен, колиб не схитнувся. Кладочка схитнулась — сестриця втонула. А як моя головка схитнеться ( = як умру), тоді тобі роскіш минеться.
2) Пошевельнуться, прійти въ движеніе, качнуться. Під тобою, селезню, вода не схитнеться.
Турчин, -на, м. Турокъ. Оттаке то! тяжко, тату, із своєї хати до турчина поганого в сусіди прохатись. Ум. турчи́нонько.
Тябрити, -брю, -бриш, гл. = тябричити.
