Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять.
Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним.
2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Ганьбитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Быть порицаему, хулиму, порицаться, хулиться.
2) Стыдиться.
Засні́чувати, -чую, -єш, сов. в. засніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Засыпать, засыпать, забить (чѣмъ-либо сыпучимъ). Побігла б по його сліду стежками, перелазами, да снаги не маю, наче хмелиною ноги спутано, очі заснічено — т. е. засыпано землею въ могилѣ. 2) — о́чі. Отвести глаза, отуманить, одурачить. Та вони, прокляті цигани, так тобі заснітять очі, шо ти й сам не зчуєшся, як і гроші їм викинеш.
Намурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Настроить (о камен, постройкахъ).
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє.
Поваб, -бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка... Шкода нашого повабу й залицяння!.
Погарбувати, -бую, -єш, гл. = погарбати.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.
Увігнатися, уженуся, -нешся, гл. = угнатися. Москалі в коршму увігнались.
