Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Відкладаний, відкладний, -а, -е. Откладываемый, отложенный. Що маєш робити, то роби сьогодня, бо тілько їден сир відкладний добрий. Одкладний сир добрий.
Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Незгірш, незгірше, нар.
1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха.
2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш.
Оставатися, -таюся, -єшся, сов. в. остатися, -тануся, -нешся. = зоставатися, зостатися.
Плаксивиці, -ців, м. мн. Болѣзненная плаксивость у дѣтей.
Пообціловувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обцілувати, но многихъ.
Порохнавіти, -вію, -єш, гл.
1) Истлѣвать, обращаться въ труху.
2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє.
3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють.
Пошкромадити, -джу, -диш, гл. = поскромадити.
