Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намурувати

Намурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Настроить (о камен, постройкахъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМУРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМУРУВАТИ"
Відказати, -ся. Cм. відказувати, -ся.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
З'ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Изъѣздиться. Був кінь та з'їздився. Ном. № 1898. Не тілько що, але й зелізо з'їздиться. Ном. № 2728.
Іги меж.на кого. Тьфу (на кого). Желех. Іги на тя! стара каже. Гол. І. 222.
Лапай, -пая, м. Съ большими неуклюжими лапами, руками. Золотонош. у.
Об'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. об'яза́тися, -жуся, -жешся, гл. Обвязываться, обвязаться.
Одна Cм. один.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький. К. ДН. 263.
Шкарубина, -ни, ж. = шкалубина = шкарлубина. Дивиться хазяїн шкарубиною, що робить жовнір із господинею. О. 1861. XI. 9 — 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМУРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.