Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упереміжку

Упереміжку нар. Поперемінно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, се-б-то раз сіно, а другий солому або-що.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПЕРЕМІЖКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПЕРЕМІЖКУ"
Господа́рка, -ки, ж. 1) = Господиня. Моя жінка велика господарка. Левиц. І. 432. 2) = Господарство 1 и 2.
Нещастя, -тя, с. Несчастье. Багацтво дме, а нещастя гне. Ном. № 1592.  
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Познищувати, -щую, -єш, гл. Уничтожать (во множествѣ).
Похукати, -каю, -єш, гл. Подуть (ртомъ). Чуб. II. 191.
Пробаляндрясити, -шу, -сиш, гл. = пробазікати.
Скрито нар. Скрытно, тайкомъ. Давно люде християне скрито ся молили. Гн. II. 251.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
Убовтнутися, -нуся, -нешся, гл. Сказать невпопадъ. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3153.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПЕРЕМІЖКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.