Великість, -кости, ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. 2) Большое количество.
Вим'Я, -м'я, с. Вымя. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой.
Зада́внити, -ся. Cм. задавнювати, -ся.
Найсампе́ред нар. = насамперед.
Незмога, -ги, ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли.
Окладник, -ка, м. = Раст. буркун.
Омилка, -ки, ж. = помилка.
Понайбільше нар. По большей части.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила.
