Гульк меж. Глядь, вдругъ, внезапно, шасть. Гульк назад — аж стоїть поруч чортяка. Аж гульк! зіма впала. Аж гульк — і в город причвалав. А та собака між жидівське військо — гульк.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Здешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Здешевіли огірки. Вже воли здешевіли, бо орання пройшло вже.
Кошівниця, -ці, ж. Корзина для храненія зерна = кошіль 2. Там в кошівниці трохи зернища.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Помпа, -пи, ж.
1) Великолѣпіе, пышность.
2) Важничанье. Це він з помпи.
3) Насосъ.
Пообпаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Прикидати 2, -да́ю, -єш, сов. в. прикинути, -ну, -неш, гл. 1) Прикидать, прикинуть, прибавить. До усякого місяця треба б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік. 2) Примѣрять, примѣрить, сравнить. 3) Возвращать, возвратить, забраковавъ, сдѣланное, купленное. Позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдати, та щоб такий, як живий був, щоб і горобці боялися: «а буде яка хват, прикину, кае, тобі». Отак людям купувати! Як напалась: набери та і набери мені в базарі на попередник. Я набрала, а вона й не схотіла брати, а мені прикинула: не таке каже. 4) — слівце. Ввернуть словцо. 5) — пеню. Взвести бѣду, напраслину. Ще скажуть, що я вас отруїв та прикинуть пеню, що й копою не одбудеш.
Росходини, -дин, ж. мн. Конецъ сходки, собранія.
Самошість. Самъ-шестъ.
