Безперий, -а, -е. Не имѣющій перьевъ, неоперившійся. Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого. Та деколи яструб на камінь сідає, щоб гадину діткам безперим піймать.
Биря, -рі, ж. Дѣтск. овца. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Ум. биренька, бирочка, бирочка.
Джусь! меж. Прочь!
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Лад, -ду́, м. 1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. За діло новим ладом узятись. в один лад. Подъ одну стать. ні ладу, ні по́ладу нема. Нѣтъ никакого порядка. зробити лад. Привести въ порядокъ. через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. без ладу живе. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. чи буде з сьо́го який лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? 3 одкладу не буде ладу. без ладу. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. в лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. до-ладу. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. ладом. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! 2) Обычай, общепринятая правила приличія. Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася... Воли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. 3) Распоряженіе. То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: «Гей стійте, діти, ладу ждіте!». Дума. 4) Ладъ, взаимное согласіе. Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! ладом = лагодом. Ладом усе можна. 5) Стройность, ладъ; тактъ. співають в лад. Поютъ стройно. О, бодай вас! Що то літа! ні вже не до-ладу... Минулося!.. (время танцевъ). 6) Образъ, способъ. Таким ладом се зроблено. нехай іде своїм ладом. Пусть дѣлаетъ по своему. на всі лади. Всячески. Кесаря хвалили на всі лади, що аж остило.
Ле́ста, -ти, ж. Родъ шестерни въ водяной мельницѣ на Днѣпрѣ.
Невиразний, -а, -е. Неясный, неотчетливый; невнятный.
Позаглушувати, -шую, -єш, гл. Заглушить (во множествѣ).
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Цята, -ти, ж.
1) Крапинка, пятнышко, точка.
2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Ум. цятка, цяточка.