Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удихати

Удихати, -ха́ю, -єш, сов. в. удихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вдыхать, вдохнуть. Приміла б, — душу туди вдихнула, щоб йому до вподоби було. Г. Барв. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДИХАТИ"
Винний I, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Ном. № 7465. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля. Ном. 2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Ном. № 4053. Вона мені винна карбованця.
Задиха́тися 2, -ха́юся, -єшся, гл. Задыхаться. Трясучи головою і задихаючись, переказує. Стор. МПр. 155.
Зариба́лити, -лю, -лиш, гл. Заработать рыбной ловлей. Що зарибалимо, тим ділимось. Азовск. (Стрижевск.).
Надвереджа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. надвереди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Надрываться, надорваться (при подъемѣ тяжести).
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Подобігати, -гаємо, -єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Помалити, -лю, -ли́ш, гл. 1) Умалить. 2) Сшить меньше мѣрки. Грин. III. 46. Сукню пошили, — покоротили, чобітки вшили, та помалили. Гол. IV. 73.
Рябканистий, -а, -е. Пестрый. Cм. рябий 1. Вх. Зн. 61.
Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Хоростіль, -ля, м. = хорустіль. Гол. ІІІ. 500.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.