Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удила

Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДИЛА"
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Вишити, -ся. Cм. вишивати, -ся.
Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. Вх. Зн. 12. 2) Домовой. Вх. Зн. 12. Желех. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. Мнж. 178. 4) Маленькій водопадъ. Желех. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала). Ном. № 10879.
Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Вх. Уг. 25. Cм. Ґалера.
За́біл, -лу, м. То, при помощи чего жидкая пища получаетъ бѣлый цвѣтъ: сметана, молоко. Сметана у борщі... забіл. О. 1862. І. 72.
Нада́ти, -ся. Cм. надавати, -ся.
Обхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. обхлюпати, -паю, -єш, одн. в. обхлюпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оплескивать, оплескать, оплеснуть, обдать водой, обрызгать.
Пояснення, -ня, с. Объясненіе.
Розгуторити, -рю, -риш, гл.мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.
Розшумуватися, -муюся, -єшся, гл. Начать сильно пѣнить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.