Батувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Связывать поводьями лошадей.
2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй.
Глаголати, -лаю, -єш, гл. Говорить, глаголать. Колись будем і по свойому глаголать, як німець покаже.
Добродба́й, -бая, добродба́ч, -ча́, м. Стяжатель имущества.
Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Лазній, -я, -є. Въ выраженіи: лазня піч. Та часть печи, на которой просушиваютъ зерно, а зимою спятъ.
Пороздавати, -даю́, -єш, гл. Раздать (во множествѣ). Як померли сини, так вони всю одежу їхню пороздавали за царство душі.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки.
Приглянути, -ну, -неш, гл. = приглядіти. Дитину приглядять, а мене хто тепер пригляне?
Пришенець, -нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати.
Пробантний, -а, -е. Опытный.
