Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торочити 2

Торочити 2, -чу, -чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Г. Барв. 506. Дурний дурне й торочить. Ном. № 6165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИТИ 2"
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько. Мет. 225.
Генька, генькай нар. = генде. Желех.
Замнятня́, -ні́, ж. = зам'ятня.
Згри́зти Cм. згризати.
Злочин, -ну, м. = злочинство. Желех.
Перепросини, -син, ж. мн. 1) Извиненіе, принесете извиненія. 2) Пирушка послѣ примиренія.
Припрохати Cм. припрохувати.
Стренадка, -ки, ж. Птица = стерник 2. Вх. Пч. II. 10.
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
Чабанчук, -ка, м. Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРОЧИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.