Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

товстий

Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Мет. 311. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. Деревце те не товстеє. Котл. Ен. III. 18. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). ЗОЮР. II. 18. А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. Рудч. Ск. II. 40. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. Рудч. Ск. II. 55. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. Мнж. 84. 5) Жирный. Товстий сир. Грин. II. 321, 322. Ум. товстенький, товстесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВСТИЙ"
Бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Ді́йна прил. Дойная. Купити.... дійну корову з телям. Кв. II. 163. І дійна корова у роскошь купається. Шевч. 103.
Калабайка, -ки, ж. Зарубка на деревѣ для добыванія сока.  
Наре́патися, -паюся, -єшся, гл. = нарепкатися.
Оногдивай нар. 1) = оногди. 2) Позавчера. Вх. Лем. 444.
Остюкуватий, -а, -е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.
Похмарний, -а, -е. Пасмурный.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Свиснути, -сну, -неш, гл. 1) Свиснуть. А ну я свисну, тільки ти очи зав'яжи. Рудч. Ск. І. 61. 2) Брызнуть струей. Дала руку, він здавив, — тільки пучки знать; вона здавила, — кров з під нігтів свиснула. Г. Барв. 427.
Спотикайло, -ла, м. 1) Спотыкающійся. 2) = спотикач. Варенуха, спотикайло, сахарна палянка. Мкр. Н. 34.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОВСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.