Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

товба

Товба, -би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Шейк. Ум. то́вбочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВБА"
Аля́! меж. Крикъ на свиней, чтобы отогнать ихъ. Аля! аля! аля ж, кажу! Вона ніби не чує. Що там вона риє свинячою мордою? Маркев. 61.
Великомученик, -ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? Шевч. 561.
Гіренько нар. Ум. отъ гірко.
Засині́ти, -ні́ю, -єш, гл. Засинѣть. Засиніли понад Дніпром високі могили. Шевч. 30.
Катержний, -а, -е. = каторжний. Уже вона мені отут сидить в печінках, ся річка катержна. Греб. 388.
Манти́ти, -чу, -тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Моква́, -ви, ж. 1) Низменное, заливаемое водою мѣсто. 2) Слякоть, мокрая погода. Міусск. окр. Настала осінь, почалась моква. Волч. у. 3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе. Волч. у.
Мо́ре, -ря, с. Море. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ном. № 18. Ум. мо́речко. А на моречку четверо суден плаває. Грин. III. 382.
Подохнути, -немо, -нете, гл. Издохнуть (о многихъ). Коли прилетіло дві вороні та зачали клювать та й подохли. Рудч. Ск. II. 181.
Терпко нар. Терпко. Ум. терпке́нько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОВБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.