Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиць

Тиць меж. 1) Для выраженія неожиданнаго появленія, встрѣчи. Тиць, аж і Гриць. Шейк. ХС. 1. 47. Я — тиць на поріг, а очі зараз і зустріли, чого бажали. Г. Барв. 67. А він мені тиць на зустріч. Шейк. 2) Отъ глагола ткнути. Вона йому тиць бублик у руки. Шейк. Хома зараз тут свою кирпу тиць. Г. Барв. 191. 3) тиць-миць = тик-мик. Багатирі глянули один на одного: тиць-миць, а того багатиря... і нема. Грин. І. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЦЬ"
Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах. Чуб. V. 847.
Оброчник, -ка, м. Давшій обѣтъ сдѣлать что либо во искупленіе грѣха. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою... Хвалити Бога, задержались іще в нас монастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк з'оброкувати. К. ЦН. 220.
Оденьки Cм. оденки.
Онушник, -ка, м. Тряпичникъ. Черниг.
Осадник, -ка, ж. Первый поселенець въ данномъ населенномъ пунктѣ, основатель поселенія.
Перебанити, -ню, -ниш, гл. Перемыть, вымыть вновь.
Розвести, -ся. Cм. розводити, -ся.
Роскішний, -а, -е. Роскошный, изобильный, богатый. Роскішна сторона лежала пожарищем. К. Псал. 242.
Частування, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.