Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тихо

Тихо нар. 1) Тихо, негромко. 2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле. К. Псал. 163. 3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. Шевч. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Шевч. Ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХО"
Батя, -ті, м. Ум. и ласк. отъ батько. Батя, батюшка. Гей Богдане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський. Дума.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
Кукурудзка, -ки, ж. Ум. отъ кукуру́дза.
Пас, -са, м. 1) Поясъ, кушакъ. Од Спаса та й рукавиці за паса. Ном. № 485. Не чесався, не вмивався, не мав паса, не впасався. Гол. III. 80. 2) Ремень, на которомъ виситъ кузовъ кареты или коляски. 3) Полоса. Гол. Од. 58. 4) Лучъ. Сонце тілько що підбилося; промінясті паси косо перерізують усю хату. Мир. Пов. II. 76. Ум. пасок.
Підворотний, -но́го, м. Сортъ горшка, вышиною отъ З 1/2 до 5 вершковъ. Вас. 181.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в. Вх. Уг. 259.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Софія, -фії, ж. Змѣя Pelias chersea. Шух. 1. 22.
Храмина, -ни, ж. Постройка, храмина. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ. Вх. Пч. I. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИХО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.