Ваник, -ка, м. Родъ куртки.
Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл.
1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі.
2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Ми́зка, -ки, ж. Мездра на кожѣ.
На́вхильки нар. = нахильці.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus.
Подвигатися, -га́юся, -єшся, сов. в. подви́гнутися, -нуся, -нешся, гл. Отступать, отступить передъ кѣмъ. Не подвигнувсь перед злими.
Понадівати, -ваю, -єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Понадівав на їх ксьондзівську одежу.
Розбенкетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Разгуляться, давать пиры.
Скіра, -ри, ж. Кожа. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Ум. скірка.
Шматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разрывать, разрѣзывать на куски. Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний. Що се вони видумали — шматувати Україну.
