Верещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко, пронзительно кричать, визжать, пищать. І кричить, верещить, против діда не мовчить. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні до кухні її тащить.
Жабоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопредѣленному шуму, производимому иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.
Збо́ку нар. 1) Сбоку. У жупані, кругом пані і спереду й збоку. 2) Со стороны. Ти мене не хвали, нехай люде збоку похвалять. Зараз збоку всі побачать, що де яка мила.
Здорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Изнурить дорогой. Здорожив худобу. Чи воно здорожені воли, чи хорі?
Користувати, -тую, -єш и користуватися, -туюся, -єшся (в чого), гл. Пользоваться (чѣмъ). Як би ми вміли користувать з города, як німці. І благо тому чоловікові, которий користується з сього світла.
Неоглядки, неоглядком, нар. Безъ оглядки. Біжить неоглядки. Пішло все к чорту неоглядком. Cм. необзир.
Пересурмити, -млю́, -миш, гл. Перетрубить.
Підстригання, -ня, с. Подстриганіе, подстрижка.
Погуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Погулять. Вибігла за город погуляти. Кличе мати вечеряти, галушки простигли. «Стривай, мати, погуляю, женишки настигли». 2) Побыть, пробыть. Погуляла дівчиною років зо три. 3) Побыть въ гостяхъ, побыть у кого либо. Пустіть мене, серце, до батька до вашого, піду, погуляю, а то будуть гніваться: як же так можна не пійти?»... Пішла; гуляла там, гуляла, і їла, і пила. Отсюда: погуляй, погуляйте употребляется въ смыслѣ подожди, подождите. Погуляйте трохи, — батько зараз прийде. 4) Побыть, пробыть безъ дѣла, незанятымъ. Погуляв днів зо три — нудно без роботи. Годів зо два погуляла та нива неорана. 5) Поиграть. Погуляли в карти. 6) Погулять, покутить.
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов.
