Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Волочок, -чка, м.
1) Ум. отъ волок. Виплети, старий, волочок та піди на річку, може рибки вловиш.
2) Цилиндрическая склянка на снуркѣ, которой вынимаютъ изъ бочки водку для пробы. Горілку, то що, возять у Січ.... Привезеш горілку, що й прийде купувать і зараз бере волочок, тягає, сам п'є і душ десять час тує.
Живи́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить.
Капитан, -на, м.
1) Капитанъ въ войскѣ. Вона на солдатів не дуже й доглядалась, все дивилась на капитана.
2) Капитанъ корабля. (Матрос) на вахті стоя, журився сам собі чогось, та й заспівав, звичайне тихо, щоб капитан не чув. Ум. капитаник. Вона, обнімаючи, пестувала його: і капитанику мій, і соколику, і голубчику.
Ледащи́ця, -ці, об. Нерадивый, нерадивая, негодникъ, негодница, негодяй, негодяйка. Ходила б у білому, дак скажуть — чепуриться, ходила б у чорному, дак скажуть — ледащиця. Ум. ледащи́чка, ледащи́ченька. А Нечипорів батько та був собі великий ледащичка: спився і звівся ні на що. Аж він самий п'яниченька й великая ледащиченька.
Погойдати, -да́ю, -єш, гл. Покачать (растеніе или что либо висящее). Сю ніч погуляєм, ляхів погойдаєм.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Ум. роскрутець.
Сукупний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Совокупный, совмѣстный, нераздѣльный, общій, цѣльный. Треба, щоб була у нас сукупня вечеря на всіх братів і сестер. Сукупні городи (огороды, не отдѣленные другъ отъ друга). Наша земля сукупна з поповою.У мене сукупні гроші, — тільки й є 25 бумажка.
Упокоюватися, -коююся, -єшся, сов. в. упокоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось.
