Зложити, -жу́, -жиш, гл. = скласти. Зов'ю я віночка й а в штирі грядочки, зложу на головку. Аж його гречка стоїть у стіжку зложена. руки зложити. Умереть. Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу. неславу зложити на кого. Обезславить. На мене неславу зложили. кожух зложити. Сшить шубу. Нічим гаразд заплатить кравцям, щоб там свитину або кожух зложили.
Значіння, -ня, с. Значеніе.
Иршлиця, -ці, ж. Оторочка на тулупѣ изъ смушка или сурковаго мѣха.
Йти, йтися. Cм. іти, ітися
Кулачник, -ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак.
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Сурганитися, -нюся, -нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать.
Уковзати Cм. уковзувати.
Усилити, -ся. Cм. усиляти, -ся.
Шлюбний, -на, -не., шлюбови́й, -а́, -е́ Вѣнчальный, свадебный. Шлюбна сукня. Хтось зірвав з мого плеча шлюбову квітку. Шлюбна жінка. Законная, вѣнчанная жена.
