Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Загляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. загля́нути, -ну, -неш, гл. 1) Заглядывать, заглянуть, засматривать. Пильно в вічі козакові заглядали. У світлоньку заглядає та ранесенько. 2) Видѣть, увидѣть. Да заглянув я й а три голубочки.
Зарі́бниця, -ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница.
Козинячий, -а, -е. = козиний.
Ма́рмур, -ру, м. 1) Cм. мармор. 2) = птица кропивник.
Намере́жувати, -жую, -єш, сов. в. намере́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Украшать, украсить рѣзьбою нѣсколько деревянныхъ вещей. 2) Дѣлать, сдѣлать сколько-нибудь вышивокъ — мережок.
Повиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. повитися, -в'юся, -єшся, гл. 1) Повиваться, повиться, обвиться. Серпанком повивається. Долина туманом повивається. 2) Пеленаться, спеленаться. Погано повивається сим повивачем. 3) Завиваться, завиться. Кучері повилися. 4) О растеніи: ползти, виться, обвиться. Повився горобиний горошок. Королів цвіт повився по лісі. 5) Взвиваться, взвиться. Тоді жайворонки повилися.
Полишити, -шу́, -шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Ой полишив білий хлопець Маріку любити.
Роздарити Cм. роздарувати.
Роздявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздявити, -влю, -виш, гл. и пр. = роздзявляти, роздзявити и пр. Чого ти стоїш, роздявивши рот?
