Возовня, -ні, ж. Экипажный сарай; въ сельскомъ хозяйствѣ: сарай для возовъ и земледѣльческихъ орудій. Оце було заберусь у возовню, а там карета панська стояла, то влізу з півдня, щоб і на очі не теє.
Воротати, -таю, -єш, гл. Обтирать зерно въ ступѣ отъ шелухи.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Зачорто́ваний, -а, -е. = забісований.
Змилування, -ня, с. Милость, милосердіе, состраданіе, пощада. Нема Божого змилування — спека та й спека.
На́руч нар. На-руку, съ руки, кстати. А йому се й наруч.
Позстарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Состариться (о многихъ).
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Рубель I, -бля, м. 1) Длинная жердь, накладываемая сверху воза съ сѣномъ, снопами и притягиваемая за концы веревкою такъ что она удерживаетъ лежащее на возу. 2) Валекъ для катанія бѣлья — толстая плашка съ зарубками и рукоятью. Як гарний рубель, широкий та важенький, так і сорочки гарно покачаєш. Ой бив рублем і качалкою. 3) = рубеж 1.
Усе нар.
1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув.
2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Був собі купець: він усе їздив по морі. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. все їдно́. Все равно.
