Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здоймити

Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити. Федьк. І. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОЙМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОЙМИТИ"
Біднішати, -шаю, -єш, гл. = біднійшати.
Гу́тірка, -ки, ж. = Гутір. Г. Барв. 201, 446.
Ляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. 1) Пронзительно, рѣзко говорить. 2) Отдаваться, раздаваться (о звукѣ). Аж лящить жіночий регіт. Шевч. Не спить рябко та все так гавка, скаучить, що сучий син, коли аж в ухах не лящить. О. 1861. III. Г. Арт. 81. Оце їсть! аж по-за ухами лящить. Ном. № 12205. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125.
Поквікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Прачкарня, -ні, ж. Прачешная. Васильк. у. (Рк. Левиц.). Кіев.
Сохтівний, -а, -е. Годный, пригодный. Шух. I. 170.
Супряжич, -ча, м. = супружник. Рк. Левиц.
Тяганка, -ки, ж. Судебная волокита. Вх. Зн. 72. Cм. тяганина.
Улякатися, -каюся, -єшся, сов. в. улякнутися, -нуся, -нешся, гл. Пугаться, испугаться. Та тоді й улякнувся: Боже мій, шо я наробив! Грин. ІІІ. 587. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. А ти, дівча, не влякайся.... Гол. І. 235.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОЙМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.