Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боцюн

Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЦЮН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЦЮН"
Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Забагни́ти, -ся. Cм. забагнювати, -ся.
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Костомаруватий, -а, -е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче. Г. Барв. 22.
Лавчина, -ни, ж. = лава 1 (но плохая). Желех.
Неповидний, -а, -е. Неказистый. Воно (сіно) даром що неповидне, а їстовне. Черк. у.
Однословний, -а, -е. Согласный, одного и того же содержанія.
Оливний, -а, -е. 1) Оливный, относящійся къ деревянному маслу. 2) Масличный.
Поназлітуватися, -туємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Сороки і ворони поназлітуються і порозхапують кужель. ЗОЮР. ІІ. 23.
Сідлати, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного. Мет. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЦЮН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.