Жолобо́к, -бка́, жолобо́чок, -чка́, м. Ум. отъ жолоб.
Ло́гво, -ва, с. = лігво. Недалеко од змієвого логва. Я застав його на лот.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола.
Невстрійливий, -а, -е. Безпокойный, шаловливый. Ну, та й невстрійливі діти в Оліхвера! Вскочили в город, потоптали огудину. Став пригадувати пісню за піснею, що бабусі й дівчата йому; дитині, шепотали замісць котка, аби спало, аби вгамувалось невстрійливе.
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели.
Пропасниця, -ці, ж. Лихорадка. Добридень, пропасниці! єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім.
Смрід, -ро́ду, м. = сморід. Хто має пасіку, той має мід, — хто має діти, той має смрід.
Страпатий, -а, -е. 1) Растрепанный. Волосє страпате.
2) Отрепанный. Краватка така вже страпата, що чи й надінете.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. Ум. товкачик, товкачичок.
Угожий, -а, -е. = вгоден.
